«Прийшла зима біловолоса»
Мета: вчити учнів бачити й розуміти прекрасне в природі,
поезії; за допомогою художніх засобів поглибити уявлення учнів про найхарактерніші
ознаки зими; розвивати зв’язне мовлення, інтерес до читання; виховувати любов
до рідної природи, бажання оберігати її.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на урок ви підготували твори. Вони написані
різними авторами, але їх пов’язує одна тема. Над якою ж темою ми будемо
працювати, ви дізнаєтесь, коли уважно прочитаєте вірш.
Сіюсь,
сіюсь,
Ніби
з сита,
І
земля вже
гарно
вдіта.
Л.
Куліш-Зіньків
— Яке слово є відгадкою? Яка пора року може похвалитися
цим явищем?
— Отже, тема уроку — «Прийшла зима біловолоса». Сьогодні
ми будемо читати вірші про зиму, спостерігати за тим, як митці описують цю пору
року.
III. Обговорення прочитаних творів
— Які зимові місяці знаєте? Яким місяцем закінчується
рік?
1. Марія Познанська «Грудень»
1) Виразне читання вірша учнем.
— Яким ви уявили місяць грудень?
— Відшукайте у тексті прислів’я, поясніть його значення.
— Прочитайте рядки, які найбільше сподобалися?
2) Хвилинка ерудита.
— Послухайте, чому саме таку назву має місяць грудень.
Відкриває ворота зими грудень. Він рік кінчає, а зиму починає.
Змерзлим
груддям скрізь і всюди
Вкрилось
поле і шляхи.
Це
вже грудень! — кажуть люди,
І
вдягають кожухи.
— І справді, саме через те, що земля покривається
грудками мерзлої землі, і називають цей місяць груднем. У грудні пізно
розвидняється, рано смеркається, дедалі коротшають дні. Тому в давнину цей
місяць називали «похмурим», «сумним». Ще цей місяць мав інші назви — «хмурень»,
«стужайло», «мостовик». Усі ці назви вказують на характер місяця.
2. Тамара Коломієць «Січень»
— Яким місяцем починається рік? (Січнем)
1) Виразне читання учнем вірша.
— Які ознаки січня запам’ятали? (Снігами січе, морозами пече)
— Яким ви уявили січня? (Сердитим чоловіком)
— Прочитайте за особами: автор, зима, січень.
2) Хвилинка ерудита.
— Є кілька думок про походження назви цього місяця.
Найпоширеніша думка виводить цю назву з глибин століть, коли наші предки мали
справу з вирубуванням (прочісуванням, вичісуванням) лісів і робили це якраз о
тій порі, що припадає зараз приблизно на січень. Інша, досить поширена думка, пов’язує
походження цієї назви з сильними (сікучими)
морозами. Деякі мовознавці стверджують, що оскільки січень ділить (січе) зиму навпіл, то саме звідси й
сучасна назва.
3. Олекса Ющенко «Лютий —
місяць бокогрій»
— Який зимовий місяць найкоротший? (Лютий)
1) Виразне читання учнем вірша.
— Відшукай рядки, що розкривають назву «Бокогрій».
(Біля стовбура проталинка
На південній стороні:
Бік південний прогрівається...)
— Як ще поет назвав місяць лютий? (Сніговій)
2) Хвилинка ерудита.
— Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує
чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця —
«сніжень», «крутень», «зимобор», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межуєз весною).
Фізкультхвилинка
Хвилинки релаксації
— Зима надихала на творчість не тільки поетів, а й
композиторів. Послухайте, яку мелодію наспівала зима італійському композитору АнтоніоВівальді. (Цикл «Пори року»)
— Яку картину зимової природи уявили?
4. Іванка Блажкевич «Взимку»
— Зима — сувора пора року. Птахам і звірятам буває дуже
важко. Поетеса Іванка Блажкевич підслухала, про що говорять птахи взимку.
Вибіркове читання (зачитати слова горобців,
синичок, снігурів)
— Прочитайте за особами: за автора читає один учень, а за
горобців, синичок, снігурів — весь клас.
— Пофантазуйте, що могли б сказати Василькові горобці,
синички, снігурі?
— Нагадайте, чим треба запастися, щоб підгодувати пташок?
IV. Доповнення читацького досвіду дітей
1. Читання віршів про зиму,
які учні підготували самостійно
2. Робота в малих групах
— Не тільки поети, художники, композитори спостерігали та
описували зиму, а й народ склав багато прислів’їв, приказок, прикмет про цю
пору року.
Оберіть із поданих приказок лише ті, які стосуються теми
уроку.
·
Покрова землю листом
покрива.
·
То сніг, то завірюха,
бо вже зима коло вуха.
·
До завірюхи треба
кожуха.
·
Плохеньке порося і в
петрівку мерзне.
·
Мороз невелик, а
стоять не велить.
·
Зима біла, та не їсть
снігу, а все — сіно.
·
Сонце блищить, а
мороз тріщить.
·
Весела думка —
половина здоров’я.
·
Багато снігу — багато
хліба.
·
Люди добрі, тепла
хата, є що їсти, є де спати,— хоч зимуй!
Представники від кожної групи по черзі зачитують приказки.
V. Підсумок уроку
— Ви помітили, що кожен поет дібрав свої слова для опису
зими, зимових місяців. Які слова ви б дібрали для того, щоб намалювати
словесний портрет зими? (Пишна, велична,
крижана, білосніжна, холодна, морозна...)
— Які рядки про зиму вам найбільше запам’яталися?
VІ. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою
«У кожного є співуча пір’їнка» (за
творами В. О. Сухомлинського).
Завдання до уроку та
список літератури ви знайдете в куточку читача.
Немає коментарів:
Дописати коментар